В УНІАН презентували аналітичне дослідження «Стан грошової сфери в Україні» у січні – квітні 2020 року, проведене інститутом GROWFORD

Національний банк України в умовах кризи прогнозує падіння ВВП країни в другому кварталі на 11,3% і в цілому за 2020 рік - на 5%, і при цьому застосовує інструменти, ефективність яких є недостатньою, враховуючи надмірно жорсткі стартові монетарні умови.

Таку думку висловив завідувач відділом фінансових ринків GROWFORD Institute Михайло Джус у ході прес-конференції в УНІАН, присвяченій аналітичному огляду стану грошової сфери в Україні.

Відповідно до прес-релізу за підсумками конференції, українська економіка зустріла глобальну кризу в стані падіння: скорочення промислового виробництва, негативні темпи реального ВВП у першому кварталі 2020 року, хронічні проблеми з наповненням бюджету тощо. Однією з ключових причин перерахованих явищ експерти вважають незважену монетарну політику Національного банку.

«Важливою ознакою входження економіки в стан рецесії стало стрімке і несподіване зниження темпів споживчої інфляції, спровоковане надмірною ревальвацією гривні в другій половині 2019 року і підтримане падінням світових цін на енергоносії», - зазначив присутній на прес-конференції засновник GROWFORD Institute Віталій Ломакович.

Пандемія Covid-19 і введення жорстких карантинних обмежень привели до падіння багатьох галузей економіки, стрімкого зниження попиту і збільшення дефіциту бюджету. За таких обставин Нацбанк для підтримки економіки в екстраординарній ситуації застосував, на думку експертів, малоефективні заходи. Зазначається, що обмежені антикризові заходи НБУ різко контрастують з кроками центральних банків інших країн, які для пом'якшення наслідків кризи для економіки вдалися до різкого зниження ставок, значної активізації рефінансування банків і запровадження програм купівлі активів.

«Зниження облікової ставки до 8% не можна вважати достатнім, щонайменше, з огляду на те, що її рівень майже у 4 рази перевищує поточний рівень інфляції. Крім того, за обліковою ставкою НБУ не тільки надає рефінансування, а й розміщує депозитні сертифікати, що значно посилює жорсткість монетарних умов», - вважає Ломакович.

На його думку, інші антикризові заходи Нацбанку стосувалися зміни періодичності та строковості операцій з управління ліквідністю, певного розширення переліку прийнятної застави за кредитами рефінансування, а також тимчасового пом'якшення банківського нагляду, що не можна вважати дієвими заходами протистояння кризі.

Експерти вважають, що перед монетарною владою стоять важливі завдання, зокрема, недопущення потрапляння економіки в пастку дефляції. Для досягнення цієї мети, на їхню думку, необхідне зниження облікової ставки і усунення її зв'язку зі ставкою за депозитними сертифікатами НБУ.

У разі значного погіршення ситуації в економіці необхідне сприяння уряду в питанні фінансування дефіциту бюджету з найменшими втратами для стабільності гривні, наголошують експерти.

Ще одним важливим завданням є пожвавлення кредитної активності, для чого, вважають фахівці, необхідно істотно пом'якшити вимоги до оцінки розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями.

«Від успішності виконання Національним банком перерахованих завдань залежить те, коли і як травмовані українська економіка і суспільство в цілому вийдуть з поточної кризи», - сказав Михайло Джус.

Ознайомитися з аналітичним звітом можна за посиланням https://growford.org.ua/publications/vitratte-stilki-skilki-mozete-a-potim-vitratte-trohi-bilse-stan-grosovoi-sferi-v-ukraini-u-sicni --- kvitni-2020 roku

Global Research on Optimal Ways for Development (GROWFORD) Institute - незалежна неурядова організація, яка здійснює стратегічні глобальні дослідження в області економіки і фінансів, оцінює системні ризики і розробляє оптимальні моделі економічного розвитку для країн, регіонів і світу в цілому.