Римо-католицька церква Святого Іштвана

Прихожанка молиться у римо-католицькій церкві Святого Іштвана в сел. Солотвино Тячівського р-ну Закарпатської обл. в п’ятницю, 15 лютого 2008 р. Перші письмові згадки про селище датовано 1360 роком. Тутешні солоні озера добре впливають на шкіру (концентрація солі в них майже 200 грамів на літр), а грязі за своїми властивостями не поступаються грязям курортів Мертвого моря. Озера виникли 1902 року, коли запустили соляну шахту в цьому районі. Однак шахта провалилася на 20 метрів, а утворений котлован залило водою. Новоспечене озеро назвали Кунігунда. За ним з’явилися інші озера.У Солотвині є не лише солоні озера, а й прісні та йодовані. Якщо в солоних можна купатися дуже обережно, проте без застережень, то щодо йодованої води треба мати медичні показання. Лікують тут хвороби опорно-рухового апарату, переломи, радикуліт, псоріаз.А майже сорок років тому Солотвино став відомим і як центр спелеотерапії – тут, на глибині 200 метрів, лікують астму й туберкульоз. Товщина соляного шару, придатного для лікування, значна: в одній із шахт вона сягає 280 метрів. Тут 1976 року збудували Українську алергологічну лікарню. Впродовж останнього століття, з того часу, як тут почали видобувати сіль, в Солотвині утворюються карстові воронки. Грунтові води розмивають вертикальні стовбури шахти, тому земля просідає. Коли тане сніг, процеси активізуються. Фото Дмитра Купріяна / УНІАН