Юрій Возруд

Голова сільхозкооперативу "Горбані", колишній комбайнер Юрій Возруд оглядає борозну, залишену трактором рейдерів, на полі озимих посівів ячменю сільхозкооперативу "Горбані" поряд із с. Горбані Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл., в середу, 1 квітня 2009 р. Цього дня рейдери заорали своїми тракторами сходи озимих посівів ячменю сільхозкооперативу "Горбані". Згідно заяви представника громадськості сіл Чопілки та Горбані Світлани Онопрієнко, починаючи з липня 2008 р. на СВК "Горбані", що об'єднує близько 800 мешканців сіл Чопілки і Горбані, почалися рейдерські атаки з боку влади району та села, а також ще однієї комерційної структури. Ласим шматком є 3000 га чорнозему, що були розпайовані 1996 р. між мешканцями КСП "Прогрес", який пізніше було перереєстровано на СВК "Горбані". При перереєстрації актам на землю не було присвоєно кадастрових номерів, що робить їх власників легкою здобиччю. На сьогоднішній день ринкова вартість цієї землі складає мінімум 200 дол. США за 1 сотку (відповідно, мінімальна вартість 3000 га - 60 млн. дол. США). Тобто, на кожного припадає близько 75 тис. дол. США – приблизно вартість однокімнатної квартири в Києві. Але якщо це зібрати в одні руки – сума значна. Районне начальство наполегливо порекомендувало господарству, що входить в десятку найприбутковіших господарств Київської обл., інвестора, який планує засіяти чорноземи кормовими культурами, що збіднюють ґрунт, зокрема, рапсом. 16 серпня 2008 р. пройшла і була відбита учасниками СВК "Горбані" перша атака рейдерів. З початком посівної (27 березня 2009 р.) почалася наступна атака. Рейдери своїми тракторами переорали сходи озимих посівів ячменю і пшениці. Вони також не дають можливості проводити весняну посівну, блокуючи трактори "Горбанів", що веде до розорення прибуткового господарства. За словами учасників сільхозкооперативу, їм постійно погрожують фізичною розправою. В Україні для сільгоспвиробників створено такі умови, що їм вигідніше за кілька років вбити землю на збіднюючих ґрунт культурах, отримавши надприбуток, і не понести за це ніякій відповідальності, ніж працювати з перспективою на майбутнє, зберігаючи чорноземи – національне багатство України. Фото УНІАН