Один з експонатів корчми-музею ”Деца у нотаря”

Один з експонатів корчми-музею ”Деца у нотаря”, в с. Баранинці (Ужгородський р-н, Закарпатська обл..), у середу, 30 вересня 2009 року. У 1995 р. закарпатський гуморист, історик, доктор філологічних наук створив ”Децу у нотаря” (деца — сотка, сто мілілітрів; нотарь — нотаріус на місцевому діалекті). Біля входу висить декілька табличок. Вони сповіщають про те, що «Деца» — це історична пам’ятка, охороняється п’яницями й законом. Також подана коротка історія самої будівлі та походження назви корчми: «Цю будівлю спорудили землероби з села Дравці в 1940 році для державного нотаріуса. За будинком у саду ходив живий олень. Восени 44-го контору закрили, нотаріуса не встигли. Землероби добровільно здалися в колгосп ім. Калініна. Оленя, кажуть, з’їли. Сад вирубали комсомольці. Із села зробили місто. «Деца у нотаря» — спогад про давні часи». Тут знаходиться найвеселіший цвинтар в Україні, увіковічена пам’ять про нечесного офіціанта, малого, великого та дуже невідомого п’яниць, правдивого журналіста, клієнта, що втікав не розрахувавшись і помер від сорому, вірну вдову, що зрадила тільки один раз, заховані декілька різновидів «нашої мети». Нещодавно на жартівливому цвинтарі з’явилися нові експонати-хрести з табличками політичного характеру. Є вільні місця. Фото Яноша Немеша / УНІАН