Олексій Гарань

Науковий керівник Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-могилянська академія» (НаУКМА) Олексій Гарань під час круглого столу на тему: “Рушійні сили реформ в Україні: від 1990 до 2010”, в Києві, у п’ятницю, 26 лютого 2010 р. На круглому столі було презентовано та обговорено дослідження, підготовлене в рамках Глобального дослідницького проекту «Розуміння реформ», виконуваного Глобальною дослідницькою мережею (GDN). Робота досліджує економічні реформи, які відбулися в Україні протягом 1992-2001 рр. За допомогою сучасних методів політичної та інституційної економіки пояснюється походження сил, які рухають ринкові та, до певної мірі, демократичні реформи, навіть попри відсутність вагомих реформаторських політичних сил, і, відповідно, «політичної волі» в уряду в цілому. Зокрема, розкривається логіка перетворення більшості суб’єктів економіки та політики на „клієнтів” авторитарного лідера – „арбітра” – за умов України 1990-х, а також з'ясовується, чому і за яких обставин такий лідер змушений робити ринкові перетворення, які прямо шкодять котороткотерміновим інтересам його „клієнтів”. Проаналізована під таким кутом зору економічна історія розпаду СРСР та першого десятиліття незалежності дозволяє дійти низки висновків, які на перший погляд видаються парадоксальними. Наприклад, висока ціна, яку суспільство ніби то сплатило за економічні реформи, виявляється пов’язаною не стільки з самими реформами, скільки навпаки, з їх непослідовністю та затягуванням. Натомість, криза (передусім, але не тільки, бюджетна) виступає головним стимулом до реформ. На круглому столі учасники майже одностайно визнали неминучість нової хвилі реформ. Але розійшлися щодо можливості та бажаності відтворення подібного до описаного в роботі механізму реформ в наші часи. Зокрема, було відмічено, що порівняно з 1990-ми роками зараз суспільна свідомість має більш прямий вплив. Це, з одного боку, може зменшити суспільну ціну реформ, але може й відтягнути їх здійснення, що насправді призведе до більших втрат. Учасники висловили побажання, аби дослідження було продовжено. Фото Андрія Скакодуба / УНІАН