Манекен у вітрині секс-шопу

Манекен у вітрині секс-шопу в підземному переході на Майдані Незалежності в Києві, в неділю, 7 березня 2010 р. Кінець ХIХ – початок ХХ століть – в Києві було періодом будівельної лихоманки, а також розквітом "бордельного ремесла". Ті часи були достатньо лояльними до жінок, які заробляли на життя продажем свого тіла. Проституція була оголошена "терпимою" (звідси і назва борделів - "будинки терпимості"), тобто дозволеною в суворо регламентованих формах. Дівчата повинні були жити в спеціальних закладах, облаштованих на німецький манер, і називатися "панночками". За час відпочинку в публічному будинку тодішні клієнти платили 1-5 рублів залежно від краси "панночки". У будинках терпимості з "хорошою репутацією" на Хрещатику (розкішний інтер'єр, спеціально навчені дівчата, претензія на санітарію) з клієнта брали від 10 до 25 рублів за ніч. В кінці 2009 року в одному з елітних розважальних закладів столиці за підозрою в занятті проституцією було затримано 83 дівчини. 25 з них визнали, що займалися проституцією, а клієнтів підшукували саме в цьому закладі. Працювали, як правило, групами по 3-4 дівчини. Вартість години сексуальних послуг в середньому складала близько 700 доларів. Фото Сергія Светлицького / УНІАН