Учасник пікету тримає плакат

Планерист в екіпіровці тримає в руках плакат "Гору пілотам" під час проведення пікету з метою привернути увагу чиновників до питання роздачі земель на горі Клементьєва під Коктебелем, біля будівлі Верховної Ради АРК, у Сімферополі (Крим), в середу, 17 березня 2010 р. У п’ятницю, 5 березня 2010 р. Верховна Рада України своєю постановою оголосила гору Клементьєва (Узун-Сирт) об’єктом природно-заповідного фонду і доручила органам місцевої влади припинити виконання рішень про виділення земельних ділянок, а Генпрокуратурі – провести перевірку законності виділення землі. На лютневій сесії Верховна Рада Криму приєднала гору Клементьєва до ландшафтного парку «Тиха бухта» в Коктебелі. При цьому охоронна зона регіонального ландшафтного парку місцевого значення «Тиха бухта» – гора Клементьєва мала орієнтовну площу 580 га, в якій заборонено будівництво промислових об’єктів і ведення господарської діяльності. У свою чергу планеристи назвали це рішення «ботанічним», таким, що не враховує потреби аерології. Чиновники не врахували, що на горі Клементьєва вже існують декілька авіаційних, у тому числі і державних підприємств, у веденні яких крім об’єктів, що забезпечують польоти, знаходяться заклади громадського харчування і готелю, де харчуються і живуть спортсмени під час тренувань і змагань. Крім того, присутність на горі червонокнижних рослин взагалі виключає заняття планеристів на горі Клементьєва, а статус ландшафтного парку обмежує кількість людей, які можуть одночасно знаходитися на території гори. Восени 2009 р. на горі Клементьєва з’явилися вбиті кілочки. Спортсмени упевнені, що роздача ділянок перешкодить роботі аеродрому державного підприємства Центр планерного спорту «Коктебель» (ЦПС). На засіданні Ради міністрів Криму 16 лютого 2010 р. глава Рескомзему Криму Олег Русецький повідомив, що Кіровська райдержадміністрація відмінила свої розпорядження про виділення землі на горі Клементьєва для ведення особистого селянського господарства. У цей же час, за словами заступника прокурора Криму Таміли Дробицької, нескасованими залишилися рішення від 2004-го і 2006-го року про виділення ділянок площею від 6 соток до 0,5 га, замість втрачених наділів землевласники одержали ділянки під горою. Фото Олексія Сувірова / УНІАН