Член екіпажа турецької шхуни «Тапсун»
Член екіпажа турецької шхуни «Тапсун», затриманий за браконьєрство, в морському рибному порту, в Севастополі (Крим), в неділю, 6 березня 2011 р. Спільні дії прикордонників загону морської охорони і держрибінспекції припинили браконьєрський лов камбали-калкана в економзоні України. З поставленим завданням успішно справився екіпаж корабля морської охорони «Ніколаєв». За словами командира корабля, турецька шхуна «Тапсун» була виявлена в економзоні України і затримана 5 березня о 18 год. 20 хв. Судно водотоннажністю 33 тонни знаходилося в дрейфі і на сигнали не реагувало. Тоді на воду був спущений швидкохідний катер з доглядової групою, який за лічені хвилини доставив прикордонників до судна-порушника. За словами держінспектора рибохорони, на борту були виявлені рибальські тенета для лову камбали-калкана, пластмасові тази, мішки з льодом. Корабель морської охорони припинив браконьєрський лов риби в економічній зоні України і відконвоював шхуну «Тапсун» в Севастопольський морський рибний порт. У порту провели ретельний огляд судна. Як з'ясувалося, його екіпаж - 13 осіб, 12 з яких громадяни Туреччини і один громадянин України. На борту виявили 435 рибальський тенет, кожна завдовжки 50 м. Загальна довжина браконьєрських тенет складає майже 22 км. Щорічно з лютого по травень турецькі риболовецькі судна ведуть промисел камбали-калкана в місцях його нересту. В економзоні України одночасно працюють десятки турецьких судів. Лов камбали приносить туркам величезний прибуток. Кожна шхуна за один рейс бере на борт від 3 до 5 тонн камбали, кілограм якої на стамбульському ринку коштує 8-12 доларів. Висока швидкість і маневреність дозволяють турецьким шхунам за добу добиратися до української зони, викидати 30-40 кілометрів рибальських тенет і йти в безпечне місце. Через три доби браконьєри повертаються і забирають улов. Траплялося, що прикордонники знаходили в зоні до 200 км турецьких тенет. Збиток, що наноситься турецькими браконьєрами Україні, не оцінювався б сотнями мільйонів доларів, якби турки не застосовували заборонені в усьому світі донні трали. За допомогою цих знарядь лову вони «вишкрібають» дно, залишаючи після себе пустелю. У таких місцях камбала не може нереститися як мінімум два-три роки. Фахівці впевнені: якщо Україна активно не захищатиме свою економічну зону, про камбалу-калкан в найближчому майбутньому доведеться забути. Фото Олексія Сувірова / УНІАН
- ID:
- #335077
- Автор:
- Сувіров Олексій
- Місце зйомки:
- Україна / Севастополь
- Дата зйомки:
- 06.03.2011
- Макс. розмір:
- 2360x1652 px
- Перегляди:
- 483
- Скачування:
- 0
- Ключові слова:
-