https://images.unian.net/pb/003/thumb_files/h_190/355402.jpg Київ Аерозйомка православного монастиря "Китаївська пустинь" (праворуч), у Китаєві (історична місцевість в Києві), у п'ятницю, 3 червня 2011 р. Монастир діяв у XVIII — на початку XX ст. Відновлений у 1990-і роки. Засвідчена документами історія обителі починається з 1716 р. До кінця XIX ст. остаточно склався архітектурний ансамбль монастирського подвір'я, яке мало форму шестикутника. До нього увійшли цегляна Троїцька церква (1763-68), 45-метрова дзвіниця, трапезна з церквами Дванадцяти апостолів і Трьох російських святителів — Петра, Олексія та Іони, будинок настоятеля, братський корпус, двоповерховий дім для старих священнослужителів, келійні корпуси та цегляна огорожа з економічною брамою. З 1898 р. на території господарчого двору діяв лаврський свічний завод. До нового корпусу богодільні 1904 р. прибудовано церкву св. Серафима Саровського. У 1920-і роки храми продовжували діяти, але сама пустинь ченцям вже не належала: у келіях розмістилася дитяча колонія, частина споруд використовувалася сільськогосподарськими закладами. 1930 р. пустинь було остаточно ліквідовано, територію та будівлі передано Всесоюзному дослідному інституту плодового та ягідного господарства (з 1954 р. — Український НДІ садівництва). Дзвіницю розібрали 1932 р., інші споруди сильно постраждали під час Другої світової війни. Після війни у пустині розміщувалися Республіканський навчально-виробничий комбінат бджільництва і Український науково-дослідний інститут захисту рослин. Після реставрації на початку 1990-х років Троїцьку церкву було передано УПЦ (1992). Фото УНІАН

Монастир "Китаївська пустинь"

Аерозйомка православного монастиря "Китаївська пустинь" (праворуч), у Китаєві (історична місцевість в Києві), у п'ятницю, 3 червня 2011 р. Монастир діяв у XVIII — на початку XX ст. Відновлений у 1990-і роки. Засвідчена документами історія обителі починається з 1716 р. До кінця XIX ст. остаточно склався архітектурний ансамбль монастирського подвір'я, яке мало форму шестикутника. До нього увійшли цегляна Троїцька церква (1763-68), 45-метрова дзвіниця, трапезна з церквами Дванадцяти апостолів і Трьох російських святителів — Петра, Олексія та Іони, будинок настоятеля, братський корпус, двоповерховий дім для старих священнослужителів, келійні корпуси та цегляна огорожа з економічною брамою. З 1898 р. на території господарчого двору діяв лаврський свічний завод. До нового корпусу богодільні 1904 р. прибудовано церкву св. Серафима Саровського. У 1920-і роки храми продовжували діяти, але сама пустинь ченцям вже не належала: у келіях розмістилася дитяча колонія, частина споруд використовувалася сільськогосподарськими закладами. 1930 р. пустинь було остаточно ліквідовано, територію та будівлі передано Всесоюзному дослідному інституту плодового та ягідного господарства (з 1954 р. — Український НДІ садівництва). Дзвіницю розібрали 1932 р., інші споруди сильно постраждали під час Другої світової війни. Після війни у пустині розміщувалися Республіканський навчально-виробничий комбінат бджільництва і Український науково-дослідний інститут захисту рослин. Після реставрації на початку 1990-х років Троїцьку церкву було передано УПЦ (1992). Фото УНІАН

ID:
#355402
Автор:
УНІАН
Місце зйомки:
Україна / Київ
Дата зйомки:
03.06.2011
Макс. розмір:
3456x2592 px
Перегляди:
898
Скачування:
0
Ключові слова:

Теми з фото

Жанр. Київ
Жанрові фото. Київ
Монастир "Китаївська пустинь"
+
Продовжуючи переглядати photo.unian.net, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності
Прийняти