Анатолій Головін

Голова Конституційного Суду України Анатолій Головін під час оголошення рішення КС щодо процедури обрання і звільнення спікера Верховної Ради України, в Києві, у четвер, 12 липня 2012 р. Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції положення Регламенту Верховної Ради, згідно з якими голова Верховної Ради України обирається та відкликається шляхом таємного голосування бюлетенями, які мають отримати не менше як дві третини народних депутатів від їх фактичної чисельності. Таке рішення КС ухвалив 11 липня у справі та оголосив 12 липня за конституційним поданням 51 народного депутата щодо конституційності положень частин п’ятої, шостої статті 75, частини четвертої статті 77 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України „Про Регламент Верховної Ради України” (справа про обрання голови ВР України). Цими положеннями Регламенту врегульовано процедуру обрання Верховною Радою голови ВР та відкликання його з посади. На думку народних депутатів, положення Регламенту щодо таємного голосування шляхом подачі бюлетенів та отримання бюлетенів для таємного голосування не менше як двома третинами народних депутатів від їх фактичної чисельності не відповідають Конституції України. Голова ВР Володимир Литвин заявляв, що не підпише мовний закон, скандально прийнятий більшістю за його відсутності 3 липня. 4 липня ВР замінила процедуру таємного голосування бюлетенями відкритим поіменним голосуванням при відкликанні й призначенні голови парламенту. Згідно з прийнятим документом, спікер обирається та звільняється з посади шляхом відкритого голосування більшістю народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради (мінімум 226 голосів). 5 липня 51 депутат від Партії регіонів попросив Конституційний Суд оцінити відповідність Конституції норм закону «Про Регламент Верховної Ради України» у частині таємного голосування при призначенні й відкликанні голови парламенту. У свою чергу Литвин направив до КС листа, в якому підкреслив, що порядок та процедура обрання голови ВР є питаннями внутрішньої організації роботи парламенту, які не можуть піддаватися конституційному нормоконтролю. Фото Євгена Малолєтки / УНІАН