Пресконференція в УНІАН: «Здирництво з боку банків чи економічно обґрунтована ціна – в Україні тариф за розрахунки платіжними картками вищий у 6 разів, ніж у ЄС»

Український бізнес об'єднався і просить Верховну Раду України узгодити українське законодавство з нормами Європейського Союзу в сфері зниження тарифів за розрахунки платіжними картками, підтримуючи законопроект № 4364 у частині зниження ставок еквайрингу та інтерчейнджу.

Про це заявила під час круглого столу в УНІАН директор з питань співпраці з державною владою компанії «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» Олеся Оленицька.

«Бізнес вже роками бореться з підвищеними тарифами на еквайринг, які виглядають як монополія кількох банків. Але голос бізнесу був проігнорований. Зараз, у період пандемії, саме час покласти край високим тарифам: це було б полегшенням як для людей, так і для бізнесу, це б оздоровило всю економіку», - сказала вона.

Оленицька наголосила, що середня комісія, яку банки стягують з кожної покупки, створеної за допомогою платіжної картки, становить в Україні 2% від сплаченої суми, тоді як в ЄС ця комісія не перевищує 0,3%. Отже, українці сплачують у 6-7 разів більше під час розрахунку карткою.

Якби не такий високий тариф на безготівкові розрахунки, бізнес міг би знижувати ціни на товари та послуги, стримувати інфляцію, полегшувати фінансовий стан громадян в умовах їх збіднення.

Наприклад, у 2019 році торгові мережі перерахували банкам за безготівкові розрахунки 10,3 млрд грн, а з урахуванням інтернет-торгівлі - 17,1 млрд грн. Тобто, стільки коштувала споживачам можливість зручно і швидко сплачувати карткою. Якби в Україні діяв європейський тариф 0,3%, то споживачі заплатили б вже не 17,1 млрд грн, а лише 2,6 млрд грн. Решта 14,5 млрд грн залишилися б у населення - колосальна сума, яка становить 345 грн на кожного жителя країни.

"Еквайринг є занадто дорогим для українського бізнесу, а в деяких випадках - неможливим для оплати. Коли почалася коронакриза, і частина бізнесу змушена була закрити свої офлайн-магазини, перепрофілюватися і перейти на роботу онлайн, частка безготівкових розрахунків значно збільшилася. Банки та міжнародні платіжні системи отримали додаткові доходи, проте бізнес залишився зі своїми боргами і зі своїми проблемами", - зазначила керівник GR напрямку Асоціації рітейлерів України Наталія Петровська.

Присутня на прес-конференції народний депутат України, голова підкомітету з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС Марія Мезенцева зазначила, що законопроектом № 4364 пропонується поступове зменшення загального розміру торгового еквайрингу.

«У 2021 році його розмір не повинен перевищувати 1,8%, при цьому інтерчейндж не повинен перевищувати 1,2%. У 2022 році розмір торгового еквайрингу не перевищуватиме 1,6%, при цьому інтерчейндж не перевищуватиме 1%. У 2023 році розмір торгового еквайрингу буде на рівні 1,4%, а інтерчейндж при цьому не буде перевищувати 0,9%», - зазначила вона.

Присутній на прес-конференції голова Виконавчого комітету реформ Міхеїл Саакашвілі зазначив, що Національна рада реформ при президентові України також підтримує норму законопроекту №4364 про законодавче обмеження комісії за еквайринг.

«Банківські комісії за трансакції у багато разів перевищують ті ставки, які існують в Європі. Це означає, що українці сплачують за безготівкові розрахунки дорожче, ніж це коштує в інших країнах, включаючи Росію. Ми повинні це змінити», - сказав він.

Присутній на прес-конференції керівник і співвласник найбільшого українського маркетплейса "Розетка" Владислав Чечоткін також підтримав зниження ставки еквайрингу.

«Українському бізнесу нема куди подітися: приймати картки зобов'язує закон, а майже всі платежі проходять через три банки, які в Україні можуть ставити будь-які тарифи. В Євросоюзі таку проблему вирішили на законодавчому рівні, зафіксувавши обгрунтований тариф", - зазначив він.