В УНІАН відбулася прес-конференція з питань удосконалення законодавства про оподаткування туристичної діяльності

Туристичний бізнес потребує прозорих правил ведення діяльності та оподаткування. Про це під час прес-конференції заявив керівник Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, юрист Дмитро Гарний.

Д. Гарний також відмітив, що 9 лютого Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» щодо надання туристичних послуг» (законопроект 7097), який очікує підписання Президентом. Зміни, внесені в Закон «Про туризм», позитивно оцінюються експертами. Нові норми Закону в значній мірі усувають існуючу неоднозначність у питанні розподілу зобов'язань та відповідальності перед туристами між туристичними операторами та турагентами. Так, відповідно до ч.12 ст.20 Закону про туризм у новій редакції відповідальність перед споживачем туристичних послуг (туристом) несе туристичний оператор (навіть якщо договір з туристом уклав туристичний агент).
Однак, на сьогоднішній день існує ряд факторів, які заважають успішній роботі та розвитку як внутрішнього і в'їзного, так і виїзного туризму. Одним з таких факторів можна вважати відсутність у представників малого бізнесу в сфері туризму можливості застосовувати зручну і «недорогу» другу групу платників єдиного податку. Передбачені Податковим кодексом обмеження в застосуванні другої групи єдиного податку спрямовані на запобігання використанню юридичними особами як контрагентів фізичних осіб-підприємців з метою незаконної мінімізації податків шляхом формування витрат за безтоварними (нереальними) операціями. Проте подібні схеми незаконної оптимізації податків за договорами туроператорів з турагентами не використовуються в силу специфіки господарських операцій з реалізації туристичних послуг із залученням агентів. Ось чому турагентам має бути на рівні закону надано право перебувати у другій групі платників єдиного податку.

В свою чергу керівник Департаменту аудиту та бухгалтерського супроводу КЦПРБ, податковий консультант Олександра Федак акцентувала, що неврегульованими або неоднозначними є деякі важливі питання оподаткування суб'єктів туристичної діяльності податком на додану вартість. Особливо складна ситуація у операторів внутрішнього та в’їзного туризму. Врегулювання на законодавчому рівні або уточнення в тексті Податкового кодексу вимагають такі аспекти оподаткування туристичних компаній, як можливість визначення бази оподаткування ПДВ туроператорів при несформованому турпродукті, право віднесення до складу витрат сум ПДВ, сплачених у складі собівартості туристичного продукту тощо.

Учасники прес-конференції повідомили, що Київський центр підтримки і розвитку бізнесу підготував і направив ряд звернень з пропозиціями щодо внесення змін до Податкового кодексу на адресу Комітету Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики. Пропозиції спрямовані на удосконалення законодавчого регулювання обліку та оподаткування туристичних компаній.