Прес-конференція в УНІАН: «Вступна кампанія 2015: чого очікувати абітурієнтам цього року?»

У нинішній вступній кампанії важливими є визначення абітурієнтом рейтингу вишу для себе та обчислення конкурсного балу.

Про це сказала координатор освітніх програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Стрелюк на прес-конференції в УНІАН.

Вона нагадала, що з 10 липня починається вступна кампанія в частині подачі документів.

Одним із головних нововведень є рейтингування абітурієнтами своїх заяв. За словами Стрелюк, «одиниця - це найвищий рейтинг, а 15 - найнижчий». Вона наголосила, що рейтингування не можна змінювати впродовж вступної кампанії. При цьому це стосується тих абітурієнтів, які вступають на бакалаврат, лише на денну форму навчання та на бюджет.

За словами Стрелюк, дуже важливим є розподілити пріоритетність, тому що комп’ютер зважатиме на конкурсний бал та пріоритетність. «Ідучи у приймальну комісію, треба обов’язково ознайомитися з правилами прийому в конкретний вищий навчальний заклад», - зауважила вона.

При цьому інформаційний директор ОПОРИ у Львові Ірина Швець заявила, що «якщо в минулому році і в попередні роки можна було донести оригінали документів або якось попасти в четверту хвилю (зарахування до вишів - УНІАН) і цим скористатися, бо були якість такі люфти, то цього року за них все буде вирішувати сама пріоритетність».

За її словами, пріоритет №1 - треба обирати той навчальний заклад, куди за результатами можна потрапити.

Швець порадила абітурієнтам дивитися на рейтингові таблиці минулих років і порівнювати свої бали з тими, які були в минулорічних абітурієнтів, щоб зрозуміти, якими є шанси вступити в який виш.

Стрелюк наголосила, що цього року застосовуватиметься автоматизована система надання рекомендацій до зарахування. За її словами, застосування системи пріоритетності до всіх вишів матиме результатом те, що зарахування вступників відбуватиметься в один етап, а не в три, як у попередні роки.

За словами Стрелюк, новим також є те, що кожен виш визначає вагові коефіцієнти до своїх складових конкурсного балу, тому слід дивитися на правила прийому – у додатки до правил вступу в конкретний виш.

Як сказала Стрелюк, на відміну від попередніх років, коли загальний конкурсний бал вступника дорівнював сумі результатів ЗНО, творчих конкурсів, середнього балу атестата, а також балів за перемогу у МАН, олімпіаді, закінчення курсів довузівської підготовки, цьогоріч до кожної з цих складових застосовується ваговий коефіцієнт.

Вона наголосила, що максимально можливий конкурсний бал - 210. «Тобто може бути так, що в національному університеті Шевченка ваговий коефіцієнт з української мови та літератури - 0,5, а в Могилянці - 0,3, і від цього залежатиме загальний конкурсний бал абітурієнта», - додала Стрелюк.

За її словами, вагу кожної складової конкурсного балу визначає виш індивідуально, проте сума коефіцієнтів має дорівнювати одиниці. Як приклад вона навела Львівський медичний університет, де для обчислення конкурсного балу для вступника на спеціальність «педіатрія» застосовуються такі коефіцієнти: для хімії - 0,5, для біології - 0,3, для української мови та літератури - 0,2, для атестату - 0, тобто більші шанси матиме той, в кого вищий результат ЗНО з хімії.

Стрелюк повідомила, що на даний час ще не визначено кількість державного замовлення у вишах. Вона сказала: «Наскільки я знаю, постанова є прийнята, але ще самого розподілу безпосередньо між вишами не відбувалося». Стрелюк висловила сподівання, що «напередодні вступної кампанії, числа 9-го (липня), ця інформація з’явиться».

Стрелюк також повідомила, що права на позаконкурсний вступ «позбулися діти-сироти». За її словами, у той же час таке право мають учасники АТО, і вони можуть, крім того, не проходити ЗНО, а складати іспити у вишах безпосередньо. За її словами, діти учасників АТО, які загинули або вважаються безвісти зниклими, також мають право на позаконкурсний вступ.

Як заявила Стрелюк, «позаконкурсний вступ - це гарантія, що дитина буде вчитися на бюджеті, бо там так само є конкурс, і вищі навчальні заклади можуть навіть обмежувати кількість місць для позаконкурсників. У законі написано, що не більше 20% місць державного замовлення, але не менше одного місця, тобто фактично виш може виділити лише одно місце».