Прес-конференція в УНІАН: «Мінськ-3: експертна модель реінтеграції тимчасово окупованих територій»

Сполучені Штати Америки та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії мають як повноправні учасники долучитися до Мінського переговорного процесу, в рамках якого треба укласти нову угоду “Мінськ-3” з метою відновлення територіальної цілісності України.

Таку думку висловили експерти громадської організації «ЕкспертиЗА Реформ» на прес-конференції на тему: «Мінськ-3: експертна модель реінтеграції тимчасово окупованих територій» в УНІАН.

Зокрема, вони презентували власне бачення реінтеграції окупованих Росією українських територій Криму і Донбасу, що отримало назву «Мінськ-3».

Голова Координаційної ради громадської організації «ЕкспертиЗА Реформ» Юрій Георгієвський зазначив, що наразі Мінський переговорний процес уповільнено.

“М’яко кажучи, він нагадує біг на місці”, - зауважив Георгієвський і додав, що цей процес перебуває у стані кризи.

Також він зазначив, що лідери країн “нормандської четвірки” - України, Німеччини, Франції та Росії - вже тривалий час не зустрічались всі разом.

Говорячи про результативність роботи “нормандського формату”, Тристоронньої контактної групи із врегулювання ситуації на Донбасі та чотирьох її робочих підгруп, Георгієвський нагадав, що в 2014-2015 роках були розроблені документи, відомі як Мінські угоди – Мінський протокол, Мінський меморандум та Комплекс заходів із виконання Мінських угод. Водночас, як наголосив експерт, впродовж 2016-2017 років не вдалося розробити й узгодити «дорожню карту» із втілення цих Мінських угод в життя.

“З нашої точки зору, це є індикатором дипломатичної кризи Мінського процесу”, - заявив Георгієвський.

У зв’язку з цим він висловив думку про причини, які завадили добитися відчутних результатів у переговорному процесі.

“Перш за все, потрібно акцентувати вашу увагу на тому, що обов’язковість Мінських угод не визнана Україною відповідно до чинного законодавства. Мінські угоди не було ратифіковано Верховною Радою України, і через це, власне для України, вони не є обов’язковими”, - підкреслив голова Координаційної ради ГО «ЕкспертиЗА Реформ».

“З нашої точки зору, відсутність такої ратифікації з одного боку пояснюється неоднозначним сприйняттям Мінських домовленостей в українському суспільстві, і звісно, що для цього є певне підґрунття, тому що оцінка Мінських угод часто визначає такі їх недоліки як відсутність розв’язання проблеми Криму, надання окупованим територіям якогось особливого статусу, обов’язок звільнення від відповідальності ватажків збройних угруповань”, - зауважив експерт.

За його словами, можливо, саме через це несприйняття Мінських угод у суспільстві український парламент не ратифікував ці угоди.

“В комплексі це призводить до того, що така поведінка української влади в очах міжнародних партнерів здається непослідовною, адже світ Мінські угоди сприймає, визнає і неодноразово посилається на них у своїх офіційних документах. Це офіційні документи ООН, ПАРЄ, ОБСЄ. Тобто, світ угоди визнає, а ми - ні. У цьому є підґрунття інтересу наших партнерів, які зокрема беруть участь у роботі “нормандської четвірки” і, власне, скажімо так, уповільнюють, або призводять до того, що Мінський переговорний процес перебуває в такому кризовому стані”, - додав Георгієвський.

Окрім того, експерт звернув увагу на прийняття Верховною Радою закону “Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях”.

За словами Георгієвського, цей закон презентувався таким, що стосуватиметься реінтеграції Донбасу.

“Але, на превеликий жаль, остаточна редакція не містить реальних механізмів цієї реінтеграції. Навпаки, парламентарії зосередили свою увагу саме на питаннях деокупації, тобто визнання Російської Федерації країною-агресором, відсічі збройної агресії з боку Російської Федерації як способу забезпечення відновлення територіальної цілісності України, і з цієї точки зору ці положення закону суперечать Мінським домовленостям, тому що у Мінських домовленостях було передбачено режим тиші і визначені зобов’язання сторін щодо мирного врегулювання конфлікту”, - наголосив Георгієвський.

Також він сказав, що у зазначеному законі є певні суперечності чинному законодавству.

“Тому що в неконституційний спосіб розподілено повноваження суб’єктів військового управління і командування між деякими органами, і зокрема запроваджуються нові органи, і це, з нашого погляду, призводить до зниження рівня відповідальності президента України і Генерального штабу Збройних сил України”, - заявив експерт.

Проте, на його переконання, цей закон не створив нових механізмів саме відсічі збройної агресії, тому що такі механізми існували в чинному законодавстві до ухвалення цього закону, які передбачені Конституцією і законом про оборону, законом про правовий режим воєнного стану і Воєнній доктрині України.

“Ми маємо закон, який з одного боку не відповідає чинному законодавству України. Він суперечить Мінським домовленостям і несхвально сприймається нашими міжнародними партнерами, які дають нам відповідні рекомендації, але ми їх ігноруємо”, - заявив Георгієвський.

Водночас громадська організація «ЕкспертиЗА Реформ» пропонує модель реінтеграції тимчасово окупованих територій. Експерти визначили назву цієї моделі як “Мінськ-3”. Вони заявили, що не можна ігнорувати Мінський переговорний процес і починати нові переговори.

“Ми пропонуємо почати саме з «Мінська». Врешті-решт в цьому перемовному процесі беруть участь представники країни-агресора, і це теж позитивний момент, тому що інших майданчиків, щоб ми якось почали знаходити спільну мову, наразі не існує, тому, безумовно, потрібно продовжувати саме формат Мінського процесу. Якщо ми хочемо припинення війни, повернення всіх тимчасово окупованих територій, якщо ми хочемо – дуже важливий момент – розв’язати питання компенсації збитків, завданих Україні, ми маємо розмовляти зі світом” , - наголосив Георгієвський.

Своєю чергою експерт громадської організації «ЕкспертиЗА Реформ» Олександра Дейнеко повідомила, що моделлю реінтеграції “Мінськ-3” передбачено модифікацію Мінського переговорного процесу за двома напрямками – зміна суб’єктів Мінського процесу та зміна змісту цих домовленостей.

Зокрема, вона сказала, що треба розширити коло учасників переговорів. У зв’язку з цим Дейнеко нагадала про Будапештський меморандум від 5 грудня 1994 року – меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Дейнеко нагадала, що країнами-гарантами виступили Росія, США та Велика Британія. У меморандумі були закріплені положення поваги до незалежності, суверенітету й існуючих кордонів України та зобов’язання утриматися від економічного тиску і загрози від застосування сили проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України. Експерт додала, що, незважаючи на це, меморандум порушено, оскільки РФ анексувала Крим та розпочала воєнну агресію на Донбасі.

У цьому зв’язку експерти вважають, що за недотримання зобов’язань, передбачених Будапештським меморандумом, має наставати солідарна відповідальність країн-підписантів за невиконання зобов’язань перед Україною. Дейнеко сказала, що такий принцип відображено у міжнародному праві, і зокрема резолюції Генеральної асамблеї ООН №5680 щодо відповідальності держав за міжнародно-протиправні діяння. У резолюції йдеться про те, що якщо декілька держав несуть відповідальність за одне і те саме міжнародно-протиправне діяння, то кожну з цих країн можна притягнути до відповідальності за це діяння. Вона відзначила, що, крім Росії, порушником Будапештського меморандуму можна вважати США та Британію через їхню бездіяльність стосовно російської агресії.

Експерти пропонують ініціювати новий переговорний процес з розширеним колом суб’єктів цього процесу. Вони пропонують, щоб до Мінського процесу долучилися країни-підписанти Будапештського меморандуму, які не виконали своїх зобов’язань перед Україною.

“Це Сполучені Штати Америки, Велика Британія і Російська Федерація. Звісно, ми маємо зважати та високо оцінювати діяльність Франції та Німеччини як безпосередніх учасників “нормандської четвірки”, і тому ми вважаємо за доцільне запросити ці країни у статусі країн-спостерігачів і приєднатися до такого оновленого складу Мінського процесу”, - сказала Дейнеко.

За її словами, результатом таких переговорів має стати укладення угоди “Мінськ-3”.

«У розширеній версії вона має назву таку: “Про припинення військової агресії Російської Федерації проти України, відновлення територіальної цілісності та державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях та їхню реінтеграцію до складу України”. Це власне обґрунтування того, яким чином і чому має змінитися склад суб’єктів Мінського процесу”, - сказала Дейнеко.

При цьому інший експерт громадської організації «ЕкспертиЗА Реформ» Тетяна Барановська висловила думку, що першим кроком має стати звернення найвищих посадових осіб та органів влади України до країн-гарантів Будапештського меморандуму та країн “нормандського формату” про проведення міжнародних перемовин. Вона заявляє, що на такій зустрічі Україна має констатувати, що Мінські угоди не виконані, й підписанти Будапештського меморандуму також порушили свої зобов’язання. Крім того, Україна має представити бачення, як країни-гаранти Будапештського меморандуму мають сприяти припиненню воєнної агресії проти України.

“Зустріч буде присвячуватись укладенню угоди між учасниками Будапештського меморандуму і “нормандського формату” як країн-спостерігачів. Предметом такої угоди має стати припинення воєнної агресії, повернення Україні окупованих територій, їх повноцінна реінтеграція до складу України, а також компенсація усіх збитків та інших негативних наслідків, завданих воєнною агресією”, - наголосила Барановська.

Вона заявила, результатом зустрічі має стати підписання протоколу про наміри, в якому буде визначено орієнтовну дату підписання повноцінної угоди. В угоді має бути відображено склад учасників розширеного переговорного формату, зобов’язання сторін та умови, які мають забезпечити кожна країна ще до підписання документу. Також угода має набрати чинності саме після підписання, щоб у майбутньому не було маніпуляцій, що вона не ратифікована, зазначила Барановська.

Також експерти висловила думку, що проект угоди спочатку має схвалити Рада безпеки ООН, оскільки документом повинно бути передбачено введення в Україну миротворчого контингенту.

Крім того, експерт громадської організації «ЕкспертиЗА Реформ» Анна Гончар вважає, що такою угодою мають бути передбачені гарантії її виконання усіма учасниками. Окремим розділом угоди або додатком до неї має стати документ про гарантії безпеки України. Експерти умовно назвали цей документ “Будапешт-2”.

“В цьому документі сторони угоди будуть так само брати на себе зобов’язання визнавати територіальну цілісність України, не порушувати її кордони та жодним чином не зазіхати на територію України, не чинити економічного тиску”, - сказала Гончар.

Також вона додала, що необхідно передбачити відповідальність за порушення цих гарантій.